ІНТЕГРОВАНЕ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ [Copy]

ІНТЕГРОВАНЕ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ [Copy]

Published on 8 June 2021
Transcript
00:00
ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ШКОЛЯРІВ НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРОВАНОГО ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУР
00:01
Підготуваластудентка 61-У групиННІ філології та історіїГНПУ ім. О. ДовженкаСальник ЯнаНауковий керівник:Дятленко Т. І.
00:08
Мета статті: з'ясувати специфіку компетентнісного та інтегрованого підходу до навчання на уроках української літератури, розкрити особливості формування літературної компетентності учнів старших класів на засадах інтегрованого вивчення української та зарубіжної літератур.
00:15
На сучасному етапі важливим завданням системи освіти є формування гармонійної особистості, яка здатна до самореалізації своїх можливостей, саморозвитку. Стратегічним загальнодержавним завданням розбудови української освіти є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Сьогодні школа повинна готувати не тільки носія знань, а й особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентноспроможної діяльності в будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Тому постає питання організації навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу, а отже, й проблема формування літературної компетентності на уроках української літератури є актуальною. В останні роки намітилася тенденція до використання в навчанні різних предметів, у тому числі української мови й літератури, нового типу уроку, який названо інтегрованим, тобто, органічне поєднання в уроці відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, що сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що також дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.
00:21
Питання щодо вдосконалення системи освіти шляхом упровадження компетентнісного підходу активно розглядається в педагогічній науці. Праці Дж. Равена, А.Л. Андреєва, О.І. Пометун, І.О. Зимньої, О.В. Овчарук та інших вітчизняних і закордонних дидактів стали першоосновою в розв’язанні окресленої проблеми. У методиці викладання української літератури до проблем формування літературної компетентності зверталися Л.Мозгова, А.Фасоля, Л.Фурсова, В.Шуляр, Т.Яценко та ін. Дослідженням ефективності інтеграційного навчання займалися учені-лінгводидактики (О. Біляєв, Л. Варзацька, М. Вашуленко, М. Пентилюк та ін.) і методисти літературної освіти (Н. Волошина, М. Жулинський, О. Мазуркевич, В. Шуляр та ін.).
00:35
Літературна освіта для сучасного суспільства має велике значення, адже той духовний потенціал, який закладений в художніх творах, впливає на формування особистісного образу світу з діяльнісно – ціннісною основою. Однак, особистість матиме можливість засвоїти систему духовних цінностей, втілених письменником засобами мистецтва слова, тільки за умови наявності достатнього естетичного досвіду, що забезпечується літературною компетентністю. Компетентний читач готовий до діалогу з письменником, літературними героями, а відтак зростає його емоційна чутливість сприйняття різних життєвих явищ, моделюється культура поведінки.Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентоздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних соціальних сферах.
00:41
Сучасна компетентнісно й особистісно орієнтована шкільна мовна і літературна освіта спрямована на розвиток ключових і предметних компетентностей мовної особистості, передусім на формування учня-мовця й учня-читача. Компетентність учня формується і розвивається у процесі навчальнопізнавальної діяльності безпосередньо на уроці української літератури. Усе це орієнтує учителя до інноваційної педагогічної діяльності, пошуку ефективних технологій навчання мови і літератури задля формування особистості учня нового тисячоліття, здатного вільно, правильно й уміло спілкуватися в різних сферах суспільної комунікації. Нині перед учителем-словесником стоїть нелегке завдання – не тільки забезпечити вивчення учнями лінгвістичної та літературної теорії, розвиток мовних, мовленнєвих, читацьких умінь, а й цілеспрямовано збагачувати інтелект школярів, задовольнити їхні естетичні потреби, розширювати знання про навколишній світ, історію, культуру. Відповідно до освітніх вимог необхідно осучаснювати технології навчання, змінювати традиційні межі уроків, оновлювати процес їх проведення Важливим чинником сучасної науки й розвитку цивілізації в цілому є інтеграція. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Інтеграція, як категоріальне поняття сучасної української педагогіки, має на меті об'єднання в ціле певних частин чи елементів методики викладання різних предметів і, безпосередньо, їхнього основного, навчального змісту; вважається необхідним дидактичним засобом, який має на меті можливість створити цілісну картину світу в учнів, зокрема, середньої і старшої ланки в школі.
00:47
Ефективним засобом формування інтегративних умінь і навичок є різноманітні міжпредметні зв'язки (з історією, етикою, математикою, літературою, географією, риторикою, живописом, музикою тощо), що являють собою короткі принагідні вкраплення в урок відомостей питань з матеріалу інших предметів, які сприяють глибшому сприйманню та осмисленню виучуваного поняття або явища. У вітчизняній і зарубіжній педагогіці термін «компетенція» традиційно вживається як визначена соціальна вимога, норма до загальноосвітньої підготовки учня, а «компетентність» як володіння учнем відповідною компетенцією, що передбачає його особистісне ставлення до неї та предмету діяльності та наявність мінімального досвіду застосування компетенції. Компетентність – це сукупність взаємопов’язаних якостей учня (знань, умінь, навичок, способів діяльності, ціннісно-світоглядних 3 орієнтацій), необхідних для якісної продуктивної діяльності. Це інтегрований результат освіти, який включає: знання, але на відміну від знань передбачає переведення різноманітної, динамічної інформації у форму власної діяльності (реальної чи мислиннєвої).
00:53
На основі аналізу психолого-педагогічних, літературознавчих та методичних досліджень в галузі читацької діяльності трактуємо літературну компетентність як умовне поєднання особистісного, когнітивного та діяльнісного компонентів, взаємодія яких у читацькій діяльності й забезпечує (або не забезпечує) сформованість літературної компетентності. Особистісний складник – це розвиненість художніх здібностей, естетичної чуттєвості, творчої уяви учня, його здатність до глибокого усвідомлення ідейно-емоційної структури художнього твору, сформованість діалогічного мислення. Другий, когнітивний, складник літературної компетентності передбачає попередній читацький досвід, що впливає на здатність до опрацювання програмових художніх творів і біографічних відомостей про письменників, володіння знаннями з теорії літератури, усвідомлення специфіки художньої мови та індивідуального стилю митця, наявність фонових знань (знання суміжних галузей), які сприяють глибокому розумінню художнього твору, інтегративне сприйняття мистецького явища в рамках світового літературного процесу. Третій, діяльнісний, складник передбачає діалогічну взаємодію між читачем-учнем, автором та героями художнього твору, тобто вміння ставити запитання авторові та до твору, усвідомлювати його підтекст, оцінювати вчинки та дії героїв, передбачати подальший розвиток подій, самостійну естетичну оцінку літературних творів.
01:06
Отже, модель літературної компетентності презентуємо як інтегрований компонент навчальних досягнень учнів, як здатність до мобілізації та застосування комплексу специфічних особистісних, когнітивних та естетико-комунікативних механізмів, тобто як сукупність субкомпетентностей. Першою в моделі літературної компетентності є загальнокультурна– розуміння художньої літератури як частини світової культури, емоційне сприйняття і глибоке осмислення літературних творів; усвідомлення соціокультурної значущості літератури в суспільстві, специфіки її як мистецтва слова; знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, уявлення про найважливіші етапи розвитку літературного процесу, основних фактів життя і творчості видатних письменників; розуміння авторського задуму; здатність до самоосвіти у сфері літератури; формування читацької культури, яка передбачає засвоєння теоретико-культурних понять, розвиток потреби в самоосвіті, інформаційному самозабезпеченні, визначенні необхідних джерел знань, включаючи роботу з книгою й іншими інформаційними джерелами (бібліотека, мережа Інтернет).
01:12
Читацька компетентність – здатність до творчого читання і осмислення літературного твору на особистісному рівні; самостійне читання всього твору, а не його фрагментів; сформованість власного кола читання; здатність вступати в діалог з епохою і культурою втілених у художніх творах, здатність до співпереживання з персонажами літературних творів; розуміння специфіки мови художнього твору, вміння розрізняти стилі художніх текстів. Комунікативно-мовленнєва компетентність – знання норм української літературної мови; вільне володіння основними видами мовленнєвої діяльності, активізація мовленнєвої діяльності; використання специфіки мови художнього твору, функціональних стилів мови в мовленнєвій практиці; здібність до написання творчих письмових робіт різного жанру; ціннісно.Світоглядна компетентність – сформованість гуманістичного світобачення; розуміння духовно-моральних ідеалів, світоглядних категорій, осмислення внутрішньої єдності різних систем 6 цінностей, відображених у літературі, уміння визначати і обґрунтовувати своє ставлення до них; розуміння важливості художньої літератури для саморозвитку і самореалізації духовного світу особистості; знаходження у літературних творах відповідей на соціальні і морально-етичні проблеми з урахуванням вікових психологічних особливостей.
01:18
Компетентнісний підхід у системі літературної освіти школярів засобами інтегрованого навчання передбачає засвоєння учнями не тільки окремих знань, умінь, а й оволодіння комплексною процедурою, у якій для кожного напряму є відповідна сукупність освітніх, читацьких компонентів, що забезпечуватимуть особистісно-діяльнісний характер літературно- мистецької співпраці: «учень → автор → художній твір → персонаж → учитель → джерела комунікації → соціум → світова культура».На сучасному етапі інтегрований урок словесності, предметів гуманітарного циклу передбачає, що така форма уроку має забезпечити опанування учнями взаємопов’язаного програмового матеріалу, цілісну реалізацію змістових ліній чинної програми з української літератури, комплексне формування комунікативної і літературної компетентності особистості.
01:24
У подальшому ми будемо досліджувати формування читацької компетентності, інтеграційне навчання на уроках української літератури на основі творчості Миколи Гоголя та Франца Кафки.
01:42
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!